об'якоритися
Об'я́коритися, -рюся, -ришся
гл. Твердо стать, укорениться. (Уман. у.); упереться. Мнж. 187.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- об'якоритися — об'я́коритися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- об'якоритися — див. об'якорюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- об'якоритися — ОБ'Я́КОРИТИСЯ див. об'я́корюватися. Словник української мови у 20 томах