об'якоритися

Об'я́коритися, -рюся, -ришся

гл. Твердо стать, укорениться. (Уман. у.); упереться. Мнж. 187.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'якоритися — об'я́коритися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. об'якоритися — див. об'якорюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. об'якоритися — ОБ'Я́КОРИТИСЯ див. об'я́корюватися. Словник української мови у 20 томах