овражок

Оврах, -ха́

м. Сусликъ. У меншого (брата) або градом виб'є (хліб), або оврах понівечить. Стор. І. 18. ум. овражок, оврашо́к. Стор. МПр. 44.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me