оглядіти

Огляда́ти, -да́ю, -єш

сов. в. огля́діти, -джу, -диш, гл.

1) Осматривать, осмотрѣть. Вийди, матінко, огляди, що тобі бояре привезли. Мет. 230. Козаків піджидає, козаків оглядає. Макс.

2) Созерцать, видѣть. Сподоби в небі лицем к лицу Бога оглядати. Чуб. Одного ранку, бодай такого ніхто не оглядав, сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. МВ. ІІ. 71.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оглядіти — огля́діти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. оглядіти — див. оглядати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оглядіти — ОГЛЯ́ДІТИ див. огляда́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. оглядіти — ОГЛЯДА́ТИ (ОБГЛЯДА́ТИ) (робити огляд чого-небудь, знайомитися з чимось), РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, ДИВИ́ТИСЯ, ОЗИРА́ТИ (ОБЗИРАТИ рідше). — Док. Словник синонімів української мови
  5. оглядіти — ОГЛЯ́ДІТИ див. огляда́ти. Словник української мови в 11 томах