огородити
Огородити
см. огороджувати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- огородити — огороди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- огородити — [огородитие] -роуджу, -одиеш; нак. -ди, -роуд'іт' Орфоепічний словник української мови
- огородити — див. огороджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- огородити — ОГОРОДИ́ТИ див. огоро́джувати. Словник української мови у 20 томах
- огородити — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови