огородити

Огородити

см. огороджувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огородити — огороди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. огородити — [огородитие] -роуджу, -одиеш; нак. -ди, -роуд'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. огородити — див. огороджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. огородити — ОГОРОДИ́ТИ див. огоро́джувати. Словник української мови у 20 томах
  5. огородити — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови