одуд

Значення в інших словниках

1. одуд — о́дуд іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. одуд — -а, ч. Невеликий птах із довгим чубом, тонким, загнутим донизу дзьобом і яскравим строкатим забарвленням. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одуд — О́ДУД, а, ч. Невеликий птах з довгим чубом, тонким, загнутим донизу дзьобом і яскравим строкатим забарвленням. Кує зозуля, а її перебиває криклива іволга; гуде сумно одуд (Панас Мирний); Прилетів одуд і, розпустивши свій чуб, схожий на віяло, вклонився мені (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
4. одуд — Птах із ряду ракшоподібних; заселяє ліси Старого Світу; довж. бл. 30 см; на голові має великий чуб; гніздиться у дуплах; зустрічається рідко; охороняється. Універсальний словник-енциклопедія
5. одуд — О́дуд, -да; о́дуди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. одуд — О́ДУД, а, ч. Невеликий птах з довгим чубом, тонким, загнутим донизу дзьобом і яскравим строкатим забарвленням. Кує зозуля, а її перебиває криклива іволга; гуде сумно одуд (Мирний, III, 1954, 137); Прилетів одуд і, розпустивши свій чуб, схожий на віяло, вклонився мені (Коп., Як вони.., 1961, 43). Словник української мови в 11 томах