озлість

Озлість, -лости

ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озлість — -лості, ж., діал. Прикрість, злість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. озлість — ОЗЛІ́СТЬ. Словник української мови у 20 томах