оклинцювати
Оклинцювати, -цюю, -єш
гл. Кольниковъ, клиньевъ набить въ стѣну, передъ обмазкой. Мелася обмазувала хату, а я її оклинцював хоч помалу. Г. Барв. 414.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оклинцювати — оклинцюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- оклинцювати — див. оклинцьовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оклинцювати — ОКЛИНЦЮВА́ТИ див. оклинцьо́вувати. Словник української мови у 20 томах
- оклинцювати — ОКЛИНЦЮВА́ТИ див. оклинцьо́вувати. Словник української мови в 11 томах