оклинцювати

Оклинцювати, -цюю, -єш

гл. Кольниковъ, клиньевъ набить въ стѣну, передъ обмазкой. Мелася обмазувала хату, а я її оклинцював хоч помалу. Г. Барв. 414.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оклинцювати — оклинцюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оклинцювати — див. оклинцьовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оклинцювати — ОКЛИНЦЮВА́ТИ див. оклинцьо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. оклинцювати — ОКЛИНЦЮВА́ТИ див. оклинцьо́вувати. Словник української мови в 11 томах