оклуночок

Оклу́нок, -нка

м. = клунок. Держи свій оклунок.... От насипав. Кв. II. 23. ум. оклуночок. Деяку шустелину свою зв'язала в оклуночок. Г. Барв. 238.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me