окорм
Окорм, -му
м. Продовольствіе, провіантъ. Почали жолніре, консистуючи в городах і селах, беззаконні окорми і напитки од людей вимагати. К. ЧР. 10.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окорм — -у, ч., заст. Харчі, провіант. Великий тлумачний словник сучасної мови