окраєць

Значення в інших словниках

1. окраєць — окра́єць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. окраєць — (хліба) див. СКИБКА; (даху) Р. край, окрайок; окрайчик. Словник синонімів Караванського
3. окраєць — див. залишок; хліб; частина Словник синонімів Вусика
4. окраєць — [окрайcц'] -айц'а, ор. -айцеим, м. (на) -айц'у, мн. -айц'і, -айц'іў Орфоепічний словник української мови
5. окраєць — -айця, ч. 1》 Скибка, відрізана від непочатого краю хлібини. || Невеликий шматок (хліба). 2》 рідко. Кінцева частина чого-небудь; край. || Невелика частина (шматок, відрізок) чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. окраєць — ОКРА́ЄЦЬ, а́йця, ч. 1. Скибка, відрізана від непочатого краю хлібини; цілушка. Празникові паляниці з питльованого борошна на яйцях вже поїли, а в господині зістався тільки один окраєць (І. Словник української мови у 20 томах
7. окраєць — I. КРАЙ (лінія, що обмежує поверхню чогось, а також те, що прилягає до цієї лінії), КІНЕ́ЦЬ, КРА́ЙКА розм., ЗАКРА́ЙОК розм., ЗАКРА́ЇНА розм., ПРУГ розм., ПРУЖО́К розм., РУБЕ́ЦЬ розм., О́КРАЙ заст., ОКРА́ЙОК заст., ОКРА́ЄЦЬ заст., ПРИКОНЕ́ЧЧЯ діал. Словник синонімів української мови
8. окраєць — Окра́єць, окра́йця; -ра́йці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. окраєць — ОКРА́ЄЦЬ, а́йця, ч. 1. Скибка, відрізана від непочатого краю хлібини. Празникові паляниці з питльованого борошна на яйцях вже поїли, а в господині зістався тільки один окраєць (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах