окривати

Окрива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. окрити, -крию, -єш, гл. Покрывать, покрыть. Кісками плечі окрила. Лукаш. 167. Золота грива коня окрила. Чуб. III. 293. Окриваючи його гарячими поцілунками. Мир. ХРВ. 354. Сміх, регіт окрив усю хату. Мир. ХРВ. 310. Пахощі од васильків та мняти окривали всю хату. Мир. ХРВ. 315.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окривати — окрива́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. окривати — -аю, -аєш, недок., окрити, -ию, -иєш, док., перех., рідко. 1》 Те саме, що покривати 1). || Огортати, обкутувати, оповивати що-небудь. 2》 Наповнювати, насичувати собою або чим-небудь навколишній простір, певну поверхню і т. ін. (про звуки, запах і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окривати — ОКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., рідко. 1. кого, що. Те саме, що покрива́ти 1. Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди.., та й став панотець Шрам полковником (П. Словник української мови у 20 томах
  4. окривати — ОПОВИВА́ТИ (про дим, туман, хмари, пил і т. ін. — поширюючись, укривати з усіх боків), ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ), ОБВОЛІКА́ТИ, ЗАВОЛІКА́ТИ, ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ВКРИВА́ТИ (УКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. окривати — ОКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех., рідко. 1. Те саме, що покрива́ти 1. Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди.., та й став панотець Шрам полковником (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах