окружити
Окружа́ти, -жа́ю, -єш
сов. в. окружити, -жу, -жи́ш, гл. Окружать, окружить. Фригійців окружить. Котл. Ен.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окружити — ОКРУЖИ́ТИ див. окружа́ти. Словник української мови у 20 томах