окружити

Окружа́ти, -жа́ю, -єш

сов. в. окружити, -жу, -жи́ш, гл. Окружать, окружить. Фригійців окружить. Котл. Ен.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окружити — ОКРУЖИ́ТИ див. окружа́ти. Словник української мови у 20 томах