окріп'я Окріп'я, -п'я с. = окріп, 2. На Прокіп'я (VII, 8) рвуть окріп'я. ХС. І. 77. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me окріп окріяти Значення в інших словниках окріп'я — окрі́п'я іменник середнього роду кріп Орфографічний словник української мови окріп'я — -я, с. Збірн. до окріп II. Великий тлумачний словник сучасної мови окріп'я — ОКРІ́П'Я, я, с. Збірн. до окрі́п². Словник української мови у 20 томах
Значення в інших словниках окріп'я — окрі́п'я іменник середнього роду кріп Орфографічний словник української мови окріп'я — -я, с. Збірн. до окріп II. Великий тлумачний словник сучасної мови окріп'я — ОКРІ́П'Я, я, с. Збірн. до окрі́п². Словник української мови у 20 томах