окувати

Окувати, окую́, -єш

гл. = обкувати. Окує воза, то на чудо. Чуб. І. 154.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окувати — окува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. окувати — див. оковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окувати — ОКУВА́ТИ див. око́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. окувати — ОБКО́ВУВАТИ (ОКО́ВУВАТИ) (куючи, покривати що-небудь металом), ОБКЛЕ́ПУВАТИ (ОКЛЕ́ПУВАТИ), КУВА́ТИ рідше, СКО́ВУВАТИ рідше. — Док.: обкува́ти (окува́ти), оку́ти рідше обклепа́ти (оклепа́ти), скува́ти. У кузні хлопці-ковалі вози обковують-кують... (М. Словник синонімів української мови
  5. окувати — Окува́ти, окую́, окує́ш; око́вавий і оку́тий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. окувати — ОКУВА́ТИ див. око́вувати. Словник української мови в 11 томах