окіян
Окія́н, -ну
м. = океан. Кит — риба в окіяні. Чуб. І. 125. Буйні вітри! возьміть ви цю хмару на свої тонкі крила, занесіть ви її за окіян-море. Чуб. І. 29.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окіян — ОКІЯ́Н, у, ч., фольк. Океан. – Коли їхати все вище й вище, буде Оковський ліс, далі Волок, Заволоччя, ще далі Верхні землі, Новгород і крижаний окіян (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
- окіян — ОКІЯ́Н, у, ч., фольк. Океан. — Коли їхати все вище й вище, буде Оковський ліс, далі Волок, Заволоччя, ще далі Верхні землі, Новгород і крижаний окіян (Скл., Святослав, 1959, 43). Словник української мови в 11 томах