оминути
Омина́ти, -на́ю, -єш
сов. в. оминути, -ну, -неш, гл. = обминати, обминути.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оминути — омину́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- оминути — див. оминати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оминути — ОМИНУ́ТИ див. омина́ти. Словник української мови у 20 томах
- оминути — МИНА́ТИ (пересуваючись, залишати позаду або збоку; іти, їхати, пливти, летіти не зупиняючись, не звертаючи уваги), ОБМИНА́ТИ (ОМИНА́ТИ), ПОМИНА́ТИ, ПРОМИНА́ТИ, ЛИША́ТИ у спол. із сл. за собою. — Док. Словник синонімів української мови
- оминути — ОМИНУ́ТИ див. омина́ти. Словник української мови в 11 томах