оморочити
Оморо́чити
см. оморочувати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оморочити — оморо́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- оморочити — див. оморочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оморочити — ОМОРО́ЧИТИ див. оморо́чувати. Словник української мови у 20 томах
- оморочити — ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- оморочити — ОМОРО́ЧИТИ див. оморо́чувати. Словник української мови в 11 томах