оник

О́ник, -ка

м. Нуль. Кон. Ар. 2. Св. Л. 20.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оник — -а, ч., арх. Нуль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оник — О́НИК, а, ч., діал. Нуль. Словник української мови у 20 томах