1. Словник української мови Грінченка

опалати

Опалати, -лаю, -єш

гл. Очистить ошелушенное зерно отъ шелухи, сора и пыли: зерно всыпается въ корытце, которое потомъ двигаютъ туда и сюда — весь соръ отлетаетъ. Вх. Зн. 44. см. палати. Сами дівки крупи мелют, сами й опалают. Гол. II. 299.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опалати — Опала́ти: — віяти (зерно) [4] — віяти зерно [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. опалати — ОПАЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Очистити зерно від полови, пилу, сміття тощо, злегка підтрушуючи його в решеті, коритці чи іншій посудині. Самі дівки крупи мелють, самі й опалають (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах