опалини

Опа́лини, -лин

ж. мн. Шелуха, соръ, отдѣляющіеся отъ зерна, когда его палають. Вх. Зн. 44.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опалини — -ин, мн. Лузга і сміття, що залишаються після очищення зерна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. опалини — ОПА́ЛИНИ, лин, мн. Полова, пил тощо, які відділяються від зерна під час очищання в опалачці. Словник української мови у 20 томах