оперезати
Оперезати, -жу, -жеш
гл.
1) Опоясать.
2) Ударить, стегнуть. Оперезав на всю масницю. Ном. № 3979. Він мене коромислом як опереже. Г. Барв. 284. Дрючком Хведька разів із шість оперезав. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оперезати — опереза́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- оперезати — див. вдарити Словник синонімів Вусика
- оперезати — див. оперізувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оперезати — ОПЕРЕЗА́ТИ див. опері́зувати. Словник української мови у 20 томах
- оперезати — ОБВ'Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці), ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ), ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ'ЯЗУВАТИ (ВВ'Я́ЗУВАТИ) (щільно); ПОВ'Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
- оперезати — Опереза́ти, див. опері́зувати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оперезати — ОПЕРЕЗА́ТИ див. опері́зувати. Словник української мови в 11 томах