1. Словник української мови Грінченка

оповити

Оповива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. оповити, -вию, -єш, гл. Обвивать, обвить, спеленать, окружать, окружить. Оповита дитина. Шух. І. 273. І тьмою німою оповиє тобі душу. Шевч.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оповити — опови́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оповити — див. оповивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оповити — ОПОВИ́ТИ див. оповива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. оповити — ОБЛЯГА́ТИ (про одяг, взуття — щільно прилягати до тіла з усіх боків), ОБТЯГУВАТИ, ОБТЯГА́ТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОБІЙМА́ТИ, ОБПИНА́ТИ, ОБЛИПА́ТИ, ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ОБХВА́ЧУВАТИ розм.; ОБТИСКА́ТИ, ОБТИ́СКУВАТИ, ОБЖИМА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. оповити — ОПОВИ́ТИ див. оповива́ти. Словник української мови в 11 томах