опонець

Опонець, -нця

м. раст. вьюнокъ, convolvulus. Вх. Уг. 256.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опонець — -нця, ч., бот., зах. Березка, повійка. Великий тлумачний словник сучасної мови