1. Словник української мови Грінченка

опочивка

Опочи́вка, -ки

ж., опочи́вок, -вку, м. Отдыхъ. АД. І. 123. Над річкою Самарською опочивку собі мають. АД. І. 127.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опочивка — опочи́вка іменник жіночого роду спочинок рідко Орфографічний словник української мови
  2. опочивка — див. відпочинок Словник синонімів Вусика
  3. опочивка — -и, ж., заст. Спочинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опочивка — ОПОЧИ́ВКА, и, ж., заст. Спочинок. Над річкою Самарською опочивку собі мають (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. опочивка — ВІДПОЧИ́НОК (відновлення сил після втоми, припинення праці, руху тощо), СПОЧИ́НОК, ВІДПОЧИ́Н рідко, ВІДПОЧИ́ВОК розм., СПОЧИ́Н розм., СПОЧИ́ВОК розм., СПОЧИ́В розм., ОПОЧИ́НОК заст., ОПОЧИ́ВОК заст., ОПОЧИ́ВКА заст., ВІ́ДДИХ діал. Словник синонімів української мови
  6. опочивка — ОПОЧИ́ВКА, и, ж., заст. Спочинок. Над річкою Самарською опочивку собі мають (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах