оправдовуватися
Оправдо́вуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся
сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Ном. № 7429. Циган оправдився. Мнж. 115. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх. Єв. Л. VII. 35.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оправдовуватися — оправдо́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- оправдовуватися — див. оправдуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оправдовуватися — ОПРАВДО́ВУВАТИСЯ див. опра́вдуватися. Словник української мови у 20 томах
- оправдовуватися — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ (доводити свою правоту, невинність), ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, ОПРАВДО́ВУВАТИСЯ, ОПРА́ВДУВАТИСЯ, ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ рідше, ОБІЛЯ́ТИСЯ розм. рідко, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ заст., ПРАВДИ́ТИСЯ діал. — Док.: ви́правдатися, оправда́тися, ви́правитися, обіли́тися. Словник синонімів української мови
- оправдовуватися — ОПРАВДО́ВУВАТИСЯ див. опра́вдуватися. Словник української мови в 11 томах