1. Словник української мови Грінченка

опроче

Опро́че

нар.

1) = опріче 1. Опроче тих пісень... співають і таких. О. 1861. XI. 9.

2) = опріче 2. Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають. Новомосковск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опроче — опро́че 1 прийменник крім незмінювана словникова одиниця діал. опро́че 2 прислівник окремо незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. опроче — присл., діал. Опріч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опроче — ОПРО́ЧЕ див. опрі́ч. Словник української мови у 20 томах
  4. опроче — Опро́че, прийм. = о́прі́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. опроче — ОПРО́ЧЕ див. опрі́че. Словник української мови в 11 томах