1. Словник української мови Грінченка

опрятати

Опря́тати, -таю, -єш

гл. Очистить, прибрать. Вона її (піч), попідводила, помастила, опрятала. Чуб. II. 67.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опрятати — опря́тати дієслово доконаного виду прибрати, причепурити діал. Орфографічний словник української мови
  2. опрятати — див. опрятувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опрятати — ОПРЯ́ТАТИ див. опря́тувати. Словник української мови у 20 томах
  4. опрятати — ПРИБИРА́ТИ де, що (надавати приміщенню або території охайного вигляду), ПОРЯДКУВА́ТИ де, ОПОРЯДЖА́ТИ (ОПОРЯ́ДЖУВАТИ) що, ЧЕПУРИ́ТИ що, ПРИБИРА́ТИСЯ де, розм., ВИЧЕПУ́РЮВАТИ що, розм., ПРЯ́ТАТИ де, діал., ПОПРЯ́ТУВАТИ де, діал., ОПРЯ́ТУВАТИ що, діал. Словник синонімів української мови
  5. опрятати — ОПРЯ́ТАТИ див. опря́тувати. Словник української мови в 11 томах