опічок

Опічок, -чка

м. Мѣсто у печки для каганця. На опічку маячив каганець. Г. Арт. (О. 1861. III. 81).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опічок — о́пі́чок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. опічок — -чка, ч., заст. Край печі, де звичайно ставили каганець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опічок — О́ПІ́ЧОК, чка, ч., заст. Край печі, де звичайно ставили каганець. Коли б тобі на сміх було де видно свічку. Або в селі де на опічку Маячив каганець (П. Гулак-Артемовський); Заглянув у піч, рогачем пробив горщик – потекло аж по опічку (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. опічок — О́ПІ́ЧОК, чка, ч., заст. Край печі, де звичайно ставили каганець. Коли б тобі на сміх було де видно свічку. Або в селі де на опічку Маячив каганець (Г.-Арт., Байки.., 1958, 49); Заглянув у піч, рогачем пробив горщик — потекло аж по опічку (Головко, І, 1957, 359). Словник української мови в 11 томах
  5. опічок — опічок (опіччя) Кліть, на яку встановлювалася піч або груба, для чого вона виконувалася з товстих тесаних колод. Архітектура і монументальне мистецтво