орляка
Орля́ка, -ки
м. Большой орелъ. Тихо знявсь орляка з скелі, сизі крила роспустив. Щог. Сл. 123.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орляка — -и, ч. Збільш. до орел. Великий тлумачний словник сучасної мови