орудущий

Ору́дущий, -а, -е

Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує. Харьк. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орудущий — -а, -е, діал. Який керує, командує. Великий тлумачний словник сучасної мови