1. Словник української мови Грінченка

оружина

Оружи́на, -ни

ж. Ружье. Мет. 42. Ой шли чумаки з України, стали на попасі край долини, викресали огню з оружини. Чуб. V. 915. Для сильной армії своєї рушниць, мушкетів, оружин наклали повні гамазеї. Котл. Ен. IV. 56.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оружина — -и, ж., нар.-поет. Рушниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оружина — ОРУЖИ́НА, и, ж., заст. Рушниця. [Гаврик:] Прощайте, товариші..! Накажіте безсердечній Титарівні, що я одружився з вірною та щирою дружиною: з шаблею гострою та з міткою оружиною!.. (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  3. оружина — ОРУЖИ́НА, и, ж., заст. Рушниця. [Гаврик:] Прощайте, товариші..! Накажіте безсердечній Титарівні, що я одружився з вірною та щирою дружиною: з шаблею гострою та з міткою оружиною!.. (Кроп., V, 1959, 214). Словник української мови в 11 томах