осадкуватий
Осадкуватий, -а, -е
Приземистый, коренастый. Молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий. Мир. Пов. І. 140.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осадкуватий — оса́дкуватий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- осадкуватий — див. низький Словник синонімів Вусика
- осадкуватий — -а, -е, рідко. Невисокий, але міцний, кремезний; присадкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осадкуватий — ОСА́ДКУВАТИЙ, а, е, рідко. Який має невисокий зріст і міцну статуру; кремезний; присадкуватий. Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий (Панас Мирний); Санітарка була осадкувата, кирпоноса (С. Голованівський). Словник української мови у 20 томах
- осадкуватий — КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах)... Словник синонімів української мови
- осадкуватий — Оса́дкуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- осадкуватий — ОСА́ДКУВАТИЙ, а, е, рідко. Невисокий, але міцний, кремезний; присадкуватий. Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий (Мирний, III, 1954, 35); Санітарка була осадкувата, кирпоноса (Голов., Тополя.., 1965, 158). Словник української мови в 11 томах