1. Словник української мови Грінченка

оскард

Оскард, -ду

м. и оскарда, -ди, ж. Мотыка; кирка, которой насѣкаютъ жернова. Мик. 481.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оскард — О́скарб, о́скард: Оска́рд: — кирка [2;15;51] Словник з творів Івана Франка
  2. оскард — оска́рд іменник чоловічого роду кирка рідко Орфографічний словник української мови
  3. оскард — -а, ч. і оскарда, -и, ж., зах. Кирка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оскард — ОСКА́РД, а, ч., рідко. Те саме, що ки́рка. Дід Сербиченко .. сів з оскардом насікати камінь до млина (Ю. Яновський); Оскардами не лише зрубують навар в котлах, – дізнався Оверко, – а також тешуть дикий камінь (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  5. оскард — КИ́РКА (ручне знаряддя у вигляді насадженого на держално молотка, загостреного з одного чи з двох боків), МОТИ́КА, ДЗЮБА́К діал., ОСКА́РД діал., СОКИРЯ́НКА діал.; КА́ЙЛО, ОБУ́ШОК (у гірників). Дівчата будують дорогу. Виблискують гострі кирки (П. Словник синонімів української мови
  6. оскард — ОСКА́РД, а, ч., рідко. Те саме, що ки́рка. Дід Сербиченко.. сів з оскардом насікати камінь до млина (Ю. Янов., Мир, 1956, 230); Оскардами не лише зрубують навар в котлах, — дізнався Оверко, — а також тешуть дикий камінь (Горд., II, 1959, 113). Словник української мови в 11 томах