оскубувати
Оскубувати, -бую, -єш
гл. = оскубати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оскубувати — оску́бувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- оскубувати — див. рвати Словник синонімів Вусика
- оскубувати — -ую, -уєш і оскубати, -аю, -аєш, недок., оскубти, -бу, -беш, док., перех., розм. Те саме, що обскубувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оскубувати — ОСКУ́БУВАТИ, ую, уєш і ОСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСКУ́БТИ, бу́, бе́ш, док., кого, що, розм. Те саме, що обску́бувати. До Швейка, що оскубав курку, підійшов телеграфіст Ходоунський (С. Масляк, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
- оскубувати — ПА́ТРАТИ (очищати від пір'я забиту птицю), ОБПА́ТРЮВАТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ОБСКУ́БУВАТИ (ОБСКУБА́ТИ), ОСКУБУВАТИ (ОСКУБАТИ), ОПА́ТРЮВАТИ рідше. — Док.: ви́патрати, попа́трати, обпа́трати, обску́бти, оску́бти розм. опа́трати. Словник синонімів української мови
- оскубувати — ОСКУ́БУВАТИ, ую, уєш і ОСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСКУ́БТИ, бу́, бе́ш, док., перех., розм. Те саме, що обску́бувати. До Швейка, що оскубав курку, підійшов телеграфіст Ходоунський (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Словник української мови в 11 томах