осля
Осля́, -ля́ти
с. Осленокъ. Чуб. І. 92. Грин. II. 35. Їздив апостол святий на осляті. О. 1862. V. 84.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осля — осля́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- осля — -яти, с. Маля ослиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осля — ОСЛЯ́, ля́ти, с. Маля ослиці. Їхала [Катерина] селом.., їхала на велике посміховище, а людям хотілося на коліна падати, мовби мадонну на осляті побачили (Г. Хоткевич); На пращурі цього осляти Христос в'їздив у Єрусалим (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах
- осля — ОСЛЯ́, я́ти, с. Маля ослиці. Їхала [Катерина] селом.., їхала на велике посміховище, а людям хотілося на коліна падати, мовби мадонну на осляті побачили (Хотк., II, 1966, 258). Словник української мови в 11 томах