1. Словник української мови Грінченка

осоружитися

Осоружитися, -жуся, -жишся

гл. Опротивѣть, опостылѣть, надоѣсть. Так мені надоїв і осоружився! Котл. МЧ. 481.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осоружитися — осору́житися дієслово недоконаного і доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. осоружитися — див. набридати Словник синонімів Вусика
  3. осоружитися — -жуся, -жишся, недок. і док., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осоружитися — ОСОРУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. і док., розм. До краю обриднути; остогидіти. Їй жизнь [життя] зробилася немила, І осоружився весь світ (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  5. осоружитися — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  6. осоружитися — Осору́житися, -ру́жуся, -жишся, -жаться кому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. осоружитися — ОСОРУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. і док., розм. До краю обриднути; остогидіти. Їй жизнь [життя] зробилася немила, І осоружився весь світ (Котл., І, 1952, 289). Словник української мови в 11 томах