оспіх

Оспіх, -ху

м. Поспѣшность. для оспіху. Для скорости. О. 1862. II. 65.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оспіх — -у, ч., заст. Поквапливість, поспіх. Великий тлумачний словник сучасної мови