остогидливий

Остоги́дливий, -а, -е

Опротивѣвшій, противный. Сумною та остогидлою здається їй пісня. Мир. Пов. І. 139.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остогидливий — див. поганий Словник синонімів Вусика
  2. остогидливий — -а, -е, рідко. Те саме, що остогидлий. Великий тлумачний словник сучасної мови