остогидіти
Остогидіти, -джу, -диш
гл. Крайне надоѣсть, опротивѣть. Ном. № 6873. Як бачу, ся річ дуже довга і вже надто мені остогиділа. Остогиділи вони мені. Г. Барв. 86.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- остогидіти — остоги́діти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- остогидіти — див. набридати Словник синонімів Вусика
- остогидіти — -дить, док., остогиджувати, -ує, недок. розм. До краю обриднути; стати гидким, нестерпним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- остогидіти — ОСТОГИ́ДІТИ, джу, диш, док., розм. До краю обриднути; стати гидким, неприємним, нестерпним. [Палажка:] Там, де сім'ї, як полови, і дітвори, як каші, не остогидіє хіба товкатись [товктися] за всіма? (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
- остогидіти — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- остогидіти — Остоги́діти, -ги́джу, -диш, -дить, -дять і остоги́днути, -дну, -днеш; не остоги́дь, не -дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- остогидіти — ОСТОГИ́ДІТИ, джу, диш, док., розм. До краю обриднути; стати гидким, нестерпним. Словник української мови в 11 томах