1. Словник української мови Грінченка

острожити

Остро́жити, -жу, -жиш

гл. Огораживать заостренными кольями. В господара острожений двір. Чуб. III. 407.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. острожити — остро́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. острожити — див. шпорити Словник синонімів Вусика
  3. острожити — -жу, -жиш, недок., перех. 1》 Стискувати острогами. 2》 діал. Огороджувати. Острожити двір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. острожити — ОСТРО́ЖИТИ, жу, жиш, недок. 1. Стискати острогами. Заблудовський острожив коня (Іван Ле). 2. діал. Огороджувати, перев. стовпами. Острожити двір. Словник української мови у 20 томах
  5. острожити — ОСТРО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. 1. Стискувати острогами. Заблудовський острожив коня (Ле, Наливайко, 1940, 110). 2. діал. Огороджувати. Острожити двір. Словник української мови в 11 томах