1. Словник української мови Грінченка

ості

Ості, -тів

ж.

1) Багоръ, острога для ловли рыбы съ нѣсколькими зубьями. Kolb. І. 73. Части ихъ: ости́вно — деревянная рукоятка, лійка — желѣзная трубка, въ которую входить рукоятка; посредствомъ вуха, соединена лійка съ зубами (трезубцемъ), съ зазубцями (зебрами) на каждомъ. Шух. І. 222, 223. ості летучі — тоже, но съ длинной рукояткой, на концѣ которой оставлено два — три ряда вѣтвей. Шух. І. 20.

2) раст. Cirsium. Шух. І. 20.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ості — Ості: — риб'ячі кісточки [5,7;XII] Словник з творів Івана Франка
  2. ості — о́сті множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. ості — див. багор Словник синонімів Вусика
  4. ості — -ів, мн. Те саме, що остень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ості — О́СТІ, ів, мн. (одн. ость, і, ж.). Те саме, що о́стень. Б'ються соцькі й розсильнії, Б'ються й рибаки, Водять шнури край пролому, Ості і гаки (С. Руданський); І от прямує він, узявши гострі ості, На став (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  6. ості — О́СТЕНЬ (риболовецьке знаряддя, схоже на вила, для настромлення риби), О́СТІ мн., ОСТ розм., СПІ́СА діал. Витягати остенями кету на берег; Та нагодився на ту хвилю Джмелик, що для забави ганяв остами щук на мілководді (Григорій Тютюнник)... Словник синонімів української мови
  7. ості — О́сті, о́стів, о́стям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ості — О́СТІ, ів, мн. Те саме, що о́стень. Б’ються соцькі й розсильнії. Б’ються й рибаки, Водять шнури край пролому, Ості і гаки (Рудан., Тв., 1959, 162); І от прямує він, узявши гострі ості, На став (Рильський, II, 1946, 211). Словник української мови в 11 томах