1. Словник української мови Грінченка

отавиця

Ота́виця, -ці

ж. = отава. Пустив волики на отавиці. Чуб. V. 404.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отавиця — ота́виця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. отавиця — -і, ж., нар.-поет. Отава. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отавиця — ОТА́ВИЦЯ, і, ж., нар.-поет. Отава. Пустив [Семен] волики на отавиці (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  4. отавиця — ОТА́ВИЦЯ, і, ж., нар.-поет. Отава. Пустив [Семен] волики на отавиці (Чуб., V, 1874, 404). Словник української мови в 11 томах