1. Словник української мови Грінченка

отирлувати

Отирлувати, -лую, -єш

гл. Поставить стадо овецъ на мѣстѣ, остановить для отдыха. О. 1862. V. Кух. 32.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отирлувати — отирлува́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. отирлувати — -ую, -уєш, док., перех., рідко, 1》 Зупинити, поставити отару, череду на відпочинок. 2》 Витовкти, витоптати під час стоянки (про отару, череду). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отирлувати — ОТИРЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко. 1. кого, що. Зупинити, поставити отару, череду на відпочинок. 2. що. Витовкти, витоптати під час стоянки (про отару, череду). Тільки та могила марно занепала, Бо її отара вже отирлувала (І. Манжура). Словник української мови у 20 томах
  4. отирлувати — ОТИРЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. 1. Зупинити, поставити отару, череду на відпочинок. 2. Витовкти, витоптати під час стоянки (про отару, череду). Тільки та могила марно занепала, Бо її отара вже отирлувала (Манж., Тв., 1955, 110). Словник української мови в 11 томах