отримач

Отри́мач, -ча

м. Инструментъ у бочаровъ, при помощи котораго они при складываніи клепокъ, прижимаютъ первую и послѣднюю клепку къ обручу. Части его: вильцята, засув, клинець. Шух. І. 249.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me