отцевий
Отце́вий, -а, -е
Отцовъ, отцовскій. Не так по отцевої й матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Чуб. V. 849.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отцевий — отце́вий прикметник уроч. Орфографічний словник української мови
- отцевий — -а, -е, заст., уроч. Батьківський. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отцевий — див. отецький, отчий Словник чужослів Павло Штепа
- отцевий — ОТЦЕ́ВИЙ, а, е, заст., уроч. Батьківський. Нехай той яд, хай справедливий яд за матернії рани, за отцеві поверже ворога на смертний спад! (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
- отцевий — ОТЦЕ́ВИЙ, а, е, заст., уроч. Батьківський. Нехай той яд, хай справедливий яд за матернії рани, за отцеві поверже ворога на смертний спад! (Тич., II, 1947, 198). Словник української мови в 11 томах