1. Словник української мови Грінченка

охайність

Охайність, -ности

ж. Опрятность, чистоплотность. Сим. 135. Людям чини шайность, а коло себе май охайность. Ном. № 11249. мати охайність. Быть опрятнымъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охайність — оха́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. охайність — [охайн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. охайність — -ності, ж. Властивість за знач. охайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. охайність — ОХА́ЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. оха́йний. Становище правопорушника відділяло хлопця від цієї людини [директора] з її владою, витримкою, з якоюсь святковою чепурністю та охайністю в усьому (О. Словник української мови у 20 томах
  5. охайність — Оха́йність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. охайність — ОХА́ЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. оха́йний. Яке диво вгамувало сьогодні цих галасливих дівчат? Звідки на них охайність напала? (Шовк., Інженери, 1956, 67); Дякуючи педантичній охайності, хата здавалась веселим затишним закутком (Коцюб., І, 1955, 254). Словник української мови в 11 томах