1. Словник української мови Грінченка

очепа

Оче́па, -пи

ж. Крюкъ, багоръ, которымъ притягиваютъ къ берегу плотъ. Вх. Зн. 45.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очепа — -и, ж., зах. Гак, багор, яким підтягують до берега пліт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. очепа — ОЧЕ́ПА, и, ж. Гак, багор. Вилізли [люди] на верх палаючої будови і довгими очепами розкидали покрівлю (Л. Юхвід). Словник української мови у 20 томах
  3. очепа — (укр.) 1. Верхня горизонтальна частина дверного наличника у вигляді фігурної різьбленої дошки, візерунки якої нерідко яскраво розфарбовувались (синонім — очілля). 2. Те саме, що і мауерлат. Архітектура і монументальне мистецтво