очучати
Очуча́ти, -ча́ю, -єш
сов. в. очути́ти, -чучу, -тиш, гл. Приводить, привести въ чувство. А бідна княнейка сім рази зімліла... баба не пильнує паню очучати. Гол. І. 90. Хворий лежить як мертвий, а стали терти, то й очутили його.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me