1. Словник української мови Грінченка

павич

Пави́ч, -ча

м.

1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н.

2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. павич — пави́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. павич — -а, ч. 1》 Те саме, що пава 1). 2》 Самець пави (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. павич — ПАВИ́Ч, а́, ч. 1. Те саме, що па́ва 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (І. Нечуй-Левицький); За штахетами на пташиному дворі – райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (А. Головко). 2. Самець пави (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  4. павич — Птах із ряду куроподібних, живе в лісах півостр. Індокитай та острова Шрі Ланка; довж. бл. 120 см, довж. хвоста у самців бл. 1,5 м; у Європі вигодовують як декоративного, а також на м'ясо. Універсальний словник-енциклопедія
  5. павич — ходи́ти павиче́м (го́голем). 1. Триматися поважно, гордовито, зарозуміло, зверхньо. Дочка була зальотна птиця..; Червона, свіжа, як кислиця, І все ходила павичом (павичем) (І. Котляревський); Бунчук ходив гоголем. Фразеологічний словник української мови
  6. павич — ПА́ВА (птах родини фазанових), ПАВИ́Ч, ПАВИ́ЦЯ заст., ПАВИ́ЧКА розм., ПАВУ́Н діал., ПАВУ́РКА діал. Гарна пава пером, а жінка норовом (приказка); На пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (А. Головко); Іде як павичка (Г. Словник синонімів української мови
  7. павич — Пави́ч, -ча́, -че́ві; -вичі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. павич — ПАВИ́Ч, а́, ч. 1. Те саме, що па́ва 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Н.-Лев., III, 1950, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Головко, ІІ, 1957, 480). 2. Самець пави (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах