пазати
Пазати, -заю, -єш
гл. — коло кого. Возиться съ чѣмъ, кѣмъ, хлопотать, заботиться о чемъ, комъ, досматривать что, беречь. Чоловік і батько лежать хворі, а ти все коло їх пазаєш. Волч. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пазати — па́зати дієслово недоконаного виду пильнувати діал. Орфографічний словник української мови
- пазати — -аю, -аєш, пазити, -зю, -зиш і пазувати, -ую, -уєш, недок., діал. 1》 Пильнувати, стежити. Пазь своє — уживається як вигук, яким забороняють втручатися в щось. 2》 Доглядати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пазати — ПА́ЗАТИ див. па́зити. Словник української мови у 20 томах
- пазати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- пазати — ПА́ЗАТИ див. па́зити. Словник української мови в 11 томах